Сeгoдня, 10:15
Зaпуск цієї мoдeлі нeсe oдин суттєвий ризик.
16 січня після нaрaди у Президента, участь в якому взяли Прем’єр, урядовці, представники Пенсійного фонду, Нафтогазу, Укрпошти, було ухвалене політичне рішення, що монетизація субсидій розпочнеться з 1 березня 2019 року.
Це означає що понад 4 млн громадян почнуть отримувати на персональні рахунки в середньому 1,500 грн кожного місяця.
На думку переважної більшості експертів, монетизація субсидій, а не перерахування цих грошей приватним чи державним компаніям, зменшує можливості для корупції та зростання енергоефективної свідомості громадян.
Отримавши «живі гроші» на руки та потративши їх на свої потреби громадяни швидко зрозуміють, наскільки вигідна економія і з великою вірогідністю розпочнуть думати як модернізувати своє житло (скориставшись наприклад теплими кредитами) що у свою чергу дозводить їм одразу економити на свої потреби більше коштів, які вони отримають від держави. Ну і звісно зекономлені гроші вони будуть витрачати на інші необхідні собі потреби.
Процедура отримання буде максимально проста — або через Ощадбанк або через Пенсійний фонд.
Отримувачами «коштів» стануть ті хто оформив субсидію у 2018 році та нові субсидіанти, якщо такі з’являться після опалювального сезону.
Запуск цієї моделі несе один суттєвий ризик — оскільки в країні до цього часу не було здійснено верифікацію пільговиків важливо чітко проконтролювати процес адміністрування процесу отримування коштів громадянами. Сподіваюсь Уряд та МінСоцполітики пришвидшать цей процес, що у свою чергу зменшить ризики нецільової видачі коштів.
Опозиція одразу ж розпочала критикувати ініціативу, звинувачуючи Владу у підкупі громадян перед виборами.
Однак роблячи це вони лукавлять, тому що Країна йшла до цього рішення 4 останні роки. Питання ставилося експертами, вносилося міжнародними партнерами, дебатувалося в парламенті. Монетизацію субсидій, як спосіб наведення ладу і створення мотивацій до енергозбереження і енергоефективності — прописано у Законі про житлово-комунальне господарство (2018 го року). Ним прямо передбачено, зобов’язання видавати субсидії живими грошима з 1-го січня 2019 року. Тому цим рішенням Кабмін фактично виконав свої зобовязання.
Якщо ж раптом частина з 4 млн субсидіантів переглянуть свої електоральні вподобання напередодні 31 березня то це також буде цілком нормально. Адже для того щоб сподобатись виборцям політики повинні робити економічні та соціальні рішення на користь стабільності держави, а не популістичні обіцянки «золотих гір».
До того ж ніхто не заважав монетизувати субсидії попереднім урядовцям, коли вони були при владі. Можливо вони блокували ці рішення не в останню чергу тому, що монетизація зменшує можливості для зловживань енергетичним олігархам – в першу чергу Фірташу та Ахметову.
А тим опозиціонерам, які критикують цю ініціативу хочу нагадати, як протягом 2008 року тодішній Прем’єр Ю. Тимошенко теж зайнялася задобрюванням виборців за рахунок Державного бюджету. Однак при цьому вона пішла принципово іншим шляхом.
Тоді Тимошенко ініціювала акцію, яка запам’яталася як «Юліна тисяча.» В рамках акції планувалося у 2008 роздати по 1 тисячі грн 6,4 млн. особам екс вкладникам Ощадбанку СРСР як компенсацію за втрачені вклади.
Для того, щоб виконати заплановане з держбюджету потрібно було залучити від 5,8 до 6,4 млрд. гривень. по курсу 5 за 1 $.
Тодішня команда Прем’єра прямо називала це «політичним кроком для залучення прихильників.»
Однак оскільки економічна ситуація не дозволяла тоді виплатити ці суми, їх просто надрукували. Це завдало додатковий удар економіці України, по якій у той час «пройшлася» світова фінансова криза. Як результат отримані гроші миттєво знецінились, як і взагалі всі гроші в Україні, а курс нацвалюти підскочив з 5 до 8 грн за долар.
Тож як бачимо, практика «роздавати з державного бюджету кошти громадянам на руки» не нова. Однак результати таких інціатив можуть бути різними. «Юліна тисяча,» яка не була забезпечена відповідними публічними фінансами країни, призвела до запуску інфляції та обезцінення гривни від 5 до 8 грн за долар.
Нинішня урядова монетизація субсидій дозволить зменшити можливості для корупції та зростання енергоефективної свідомості громадян.